Відмова у прийнятті на роботу за сумісництвом через відсутність інформації про основну — неправомірна

У Мінсоцполітики наголосили, що роботодавець не має права відмовити працівникові в прийомі на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи.

Мінсоцполітики у листі від 14.04.2017 р. №8185/0/2-17/13 зауважує, що при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачене законодавством.

Згідно з пунктом 3 Положення №43, працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію повинен пред’явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт.

Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом проводиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.

У Мінсоцполітики наголошують: роботодавець не має права відмовити працівникові в прийомі на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи.

Така відмова роботодавця є порушенням законодавства про працю (ст. 265 КЗпП і ст. 41 КУпАП).

Водночас, згідно з пунктом 6 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. №9, якщо внаслідок відмови у прийнятті на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його оплата проводиться відповідно до частини другої статті 235 КЗпП про оплату вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові.

Джерело інформації: Дебет-Кредит