Кожен нещасний випадок – окрема історія, якої могло не статися

На підприємствах Волинської області протягом минулого року смертельні травми отримало 10 працівників (у 2017 році — 8). Під час виконання трудових обов’язків травмовано 160 працівників, що на п’ять випадків більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

Що спричинило ріст травматизму на підприємствах регіону? На чиї плечі лягає вина за травмування та смерть працівників? І чи дотримуються самі працівники вимог нормативно-правових актів з охорони праці?

Про це поговоримо з завідувачем сектору розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Управління Держпраці у Волинській області Ярославом Головкою.

Перше питання, яке відразу виникає: у чому причина збільшення рівня показників виробничого смертельного травматизму?

Коли на тому чи іншому підприємстві стається нещасний випадок зі смертельним наслідком, це говорить про одне – у суб’єкта господарювання проблеми в напрямку охорони праці. Що мається на увазі? Профілактичній роботі та втіленню в життя заходів з охорони праці, які передусім направлені на запобігання травматизму, приділяється неналежна увага, або ж взагалі не приділяється.

Певним чином на збільшення травматизму також вплинули зміни в законодавстві щодо осіб, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами.

Які найбільш характерні та поширені події при виникненні нещасних випадків?

Аналіз нещасних випадків, який проводиться для розроблення механізмів запобігання росту виробничого травматизму і визначення головних напрямків контрольно-профілактичної діяльності на майбутній рік, показує наступне. Найпоширеніші події – падіння потерпілого під час пересування; падіння, обрушення предметів, матеріалів, породи, грунту; дія предметів, що рухаються, обертаються; дорожньо-транспортні пригоди та падіння з висоти.

Якщо проаналізувати настання нещасних випадків за причинами травмування, що можна сказати?

Серед причин виникнення нещасних випадків на виробництві левову частку посідають організаційні – 78%. Друге місце – психофізіологічні – 12%. І 10% становлять технічні причини.

Також слід виділити основні причини травмування працівників, які мають найвищу питому вагу серед причин виникнення травмонебезпечних ситуацій і призводять до травмування працівників, або їх загибелі: невиконання вимог інструкцій з охорони праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів; травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб; незадовільний технічний стан; порушення правил безпеки руху.

Головною організаційною причиною є невиконання вимог інструкцій з охорони праці. Її показник є найбільшим і саме вона призводить до травмування найбільшої кількості працівників, в тому числі до найбільшої кількості смертельних випадків.

Основною психофізіологічною причиною є травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб. І серед технічних причин переважає незадовільний технічний стан виробничих об’єктів або засобів виробництва.

Виходячи з цього дозвольте зробити висновок, що головною причиною травмування працівників є недостатня якість виконання своїх обов’язків посадовими особами на підприємствах, організаціях чи установах, або ж взагалі їхня бездіяльність. Вона виражається в грубому і систематичному невиконанні ними посадових інструкцій, безвідповідальному ставленні до безпеки праці робочого персоналу, а також помилкових діях працівників через необережність та халатність. І як наслідок, це знаходить відображення в систематичному порушенні технологій виробництва, вимог щодо експлуатації обладнання та правил техніки безпеки персоналом.

Який нещасний випадок можна навести як приклад, де потерпілий явно порушив вимоги нормативно-правових актів?

13 грудня минулого року стався нещасний випадок у ДП СЛАП «Ратнеагроліс», коли загинув вальник лісу. Під час розслідування, оглянувши місце настання нещасного випадку, комісія дійшла висновку, що під час звалювання сосни, крона якої роздвоєна, остання зависла на зрощеному, здвоєному та сплетеному між собою дереві (вільха). Не дочекавшись трактора для стягування небезпечного завислого дерева, потерпілий пішов у небезпечну зону та підрізав одну з частин вільхи, щоб зняти сосну. Коли він уже відходив від місця, де зрізував, на нього впала вільха.

Отож, потерпілий порушив інструкції з охорони праці №2 при розробленні лісосік бензомоторною пилкою і інструкції №19 для вальника лісу, затверджених наказом директора підприємства.

Заборонено спилювати те дерево, на яке спирається зависле дерево, або ж обрублювати суччя. Зависле дерево можна стягувати або трактором, або лебідкою.

Якби вимоги було дотриманого, вальник лісу не отримав би смертельні травми.

Певно ж, такий випадок непоодинокий, коли «основну скрипку зіграло» порушення вимог інструкцій з охорони праці?

На жаль, так. Приміром 4 січня 2019 року стався нещасний випадок з оператором котельні ТОВ «ВОЛМА». Члени комісії ознайомилися з технологічним процесом транспортування тирси від циклона до водогрійного котла, а також температурним графіком роботи котла в дану зміну. Отож комісія дійшла висновку, що потерпілий міг заснути в приміщенні котельні та не заповнити бункери дозування тирси в водогрійний котел, оскільки згідно температурного графіку роботи котла, температура води всю зміну знижувалась. Аби швидше заповнити бункер, потерпілий взяв лопату для прибирання снігу та пішов у бункер відвантаження тирси і почав підгрібати тирсу до шнека. Оступившись, потерпілий потрапив до шнекового транспортера.

Основною організаційно причиною настання нещасного випадку є порушення вимог інструкцій з охорони праці, а супутньою психофізіологічною – перебування потерпілого в стані алкогольного сп’яніння.

А коли у настанні нещасного випадку основна вина лягає на інших осіб?

Такий випадок стався 25 січня минулого у селі Мар*янівка Горохівського району. Під час висипання буряка з вантажного автомобіля Рено з причепом, стався наїзд на підсобного працівника. Зі слів свідків та осіб причетних до нещасного випадку, комісія встановила, що причиною наїзду було не поставлення автомобіля на ручне гальмо під час вивантаження буряка.

Тут технічні та організаційні причини відсутні, а психофізіологічною причиною є смерть внаслідок протиправних дій інших осіб.

Чи були такі нещасні випадки, які не пов’язані з виробництвом, проте варті, аби про них згадали?

У березні минулого року стався нещасний випадок з особою, що забезпечує себе роботою самостійно. Потерпілий виконував роботи, пов’язані з експлуатацією каналізаційно-насосної станції очисних споруд на станції Ягодин. Його тіло знайшли в підвальному приміщенні. У потерпілого була травма голови.

Нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом, оскільки потерпілий виконував роботи згідно цивільно-правового договору і на момент настання випадку був у стані алкогольного сп’яніння.

Подібний нещасний випадок стався 1 грудня минулого року. Між потерпілим та ПрАТ «Західна промислова група» було укладено договір підряду на виконання робіт з охорони підприємства. Потерпілого знайшли біля сходів приміщення охорони. За поясненнями судмедекспертів травми потерпілий отримав внаслідок удару потилицею об асфальт. Як і у першому випадку – психофізіологічна причина настання нещасного випадку є алкогольне сп’яніння.

Відомо, що в жовтня 2017 року внесено зміни в законодавстві, які стосуються загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Так. З цього часу, якщо працівник виконує роботи згідно цивільно-правового договору і з ним стається нещасний випадок, і якщо комісія зі спеціального розслідування вбачає вплив виробничих факторів, то нещасний випадок пов’язується з виробництвом. Відповідно сім*я і утриманці, якщо такі є, отримують виплати згідно законодавства.

Однак, якщо потерпілий виконував роботи згідно цивільно-правового договору і на момент настання нещасного випадку перебував у стані алкогольного сп’яніння, випадок з виробництвом не пов’язують.

Таким чином, як я уже згадував, це вплинуло на рівень показників виробничого травматизму.

Чи траплялися випадки, коли у настанні нещасного випадку були присутні і технічні, і організаційні, і психофізіологічні причини?

Такий випадок стався у травні минулого року з електромонтером ТОВ «Євровуд Україна». Наслідок цього випадку – травматична ампутація руки на рівні верхньої третини плеча.

Члени комісії відібрали пояснення в осіб, причетних до нещасного випадку, та оглянули місце його настання і дійшли висновку, що потерпілий під час видалення обрізка деревини, другою рукою випадково ввімкнув конвеєр, внаслідок чого йому відірвало руку.

Відповідно висновку експертизи ДП «Волинський ЕТЦ» технічний стан ланцюгового конвеєра не відповідав вимогам про охорону праці. Зокрема, були виявлені такі порушення: відсутня документація на електрообладнання транспортера ланцюгового для подачі тирси в сушку; на центральному пульті управління і пості кнопочному чіткі позначення дій біля кнопок відсутні; центральний пульт управління знаходиться поза зоною видимості транспортера, а запуск транспортера можливий з обох місць; кришки чотирьох люків обслуговування транспортера не обладнані кінцевими вимикачами, які при їх відкриванні блокували б подачу напруги на електропривід транспортера; рама ланцюгового конвеєра не пофарбована сигнальними кольорами та не нанесені знаки безпеки.

Отож, технічна причина – незадовільний технічний стан засобів виробництва, організаційна – відсутність, або неякісне проведення інструктажу та невиконання посадових обов’язків, і психофізіологічна – особиста необережність працівника.

Отже, вина у настанні нещасного випадку з тяжкими наслідками лягає на плечі не лише працівника, який знехтував особистою безпекою?

Певна річ, присутня і його вина, однак директор ТОВ «Євровуд Україна» порушив вимоги ЗУ «Про охорону праці», не забезпечивши функціонування системи управління охороною праці. Також варто зазначити, що і головний енергетик та головний інженер підприємства діяли всупереч вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Кожен випадок – окрема історія. Історія, якої могло не статися, якій можна було зарадити, якби не…

якби не байдужість та халатність окремих осіб. Це, мов палка двох кінців. З одного боку – суб’єкт господарювання, який зобов’язаний дбати про належні та безпечні умови праці. З іншого – працівник, який мусить дотримуватись всіх інструкцій та належно виконувати посадові обов’язки. А виникають нещасні випадки тоді, коли хоч одна зі сторін знехтує елементарними правилами безпеки.

За кожним випадком – біль, сльози, втрата. У кожного потерпілого сім*я, рідні, близькі.

І от хотілося б звернутися як до керівників підприємств, так і до працівників – чи не занадто дорогу ціну доводиться платити за халатність? Не дарма ж кажуть, що ЗУ «Про охорону праці» написаний кров’ю потерпілих на виробництві працівників. Невже так важко, дотримуватися букви закону і вберегти своє життя?

Матеріал опубліковано у журналі «Технополіс» (лютий 2019)