Комплексні заходи з питань праці: які завдання кожного з контролюючих органів?

З 5 жовтня 2018 року розпочалися комплексні заходи Держпраці, ДФСУ, ПФУ, Нацполіції, інших центральних органів виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення. Які завдання в кожного з цих органів під час такої комплексної перевірки?

В Україні незадекларована праця проявляється у таких формах:

1. неформальна зайнятість у формальному секторі, коли зареєстровані підприємства не оформляють трудові відносини з працівниками;

2. зайнятість у неформальному секторі, коли трудова діяльність осіб здійснюється без реєстрації як самозайнятих осіб, діяльність на незареєстрованих підприємствах;

3. приховування фактично відпрацьованого робочого часу та заробітної плати шляхом її виплати «в конверті»;

4. підміна фактичних трудових договорів цивільно-правовими, господарськими договорами про надання послуг/виконання робіт, фіктивними самозайнятими працівниками, штучними механізмами аутсорцінгу для приховування найманої праці;

5. не оформлена додаткова зайнятість осіб, які мають оформлені трудові відносини за основним місцем роботи, але підробляють додатково без належного оформлення.

Найбільш ризикованими щодо незадекларованої праці є будівельна галузь, сільське господарство, охоронна діяльність, лісообробна промисловість, готельно-ресторанний бізнес, сфера послуг (у т.ч. з перевезень вантажів та пасажирів) та  ринки.

Безпосередню перевірку дотримання трудового законодавства здійснюватимуть інспектори праці Державної служби з питань праці. Так, інспектор праці при наявності службового посвідчення без попереднього повідомлення має право:

  1. під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
  2. ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;
  3. наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
  4. за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
  5. на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
  6. фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
  7. отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.

ДФС та Пенсійний фонд не є уповноваженими державними органами з питань накладення штрафів за порушення трудового законодавства, проте вони надають інформацію органам Держпраці, яка може стати підставою проведення інспекційних відвідувань інспекторами праці.

Так, ДФС може надавати інформацію про:

  • невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
  • факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
  • факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
  • роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійний фонд може надавати інформацію про:

  • роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
  • роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
  • роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20% і більше;
  • працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
  • роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог законодавства);
  • роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
  • роботодавців, у яких 30% і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
  • роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

Національна поліція залучена до комплексних заходів з метою забезпечення суспільної безпеки та порядку при проведенні інспекційних перевірок, протидії злочинності, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.

Найчастіше Держпраці накладає штрафи за неоформлення трудових відносин або підміну трудових відносин – цивільно-правовими (штраф 111 690 грн.), порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць (11 169 грн.), недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – 37 230 грн.

За інформацією Дебет-Кредит