З якою метою контролюючі органи проводять превентивні заходи, якщо уже давно у свідомості кожного громадянина закладено, що якщо у повноваження того чи іншого органу входять контролюючі функції – значить потрібно чекати покарання. Чи можна вплинути на свідомість роботодавця чи працівника шляхом проведення роз’яснювальної та консультативної допомоги? Отож, про мету та результати проведення превентивної роботи поговоримо з заступником начальника Управління Держпраці у Волинській області Ігорем Кузьмінським.
Яка основна мета проведення превентивних заходів?
Слід відмітити, що саме слово «превентивний» у перекладі з латинської praeventivus означає запобіжний, тобто той, що випереджає. Заходи такого характеру спрямовані на попередження вчинення порушень суб’єктами господарювання у сфері трудового законодавства, охорони праці та промислової безпеки.
Тобто, свого роду робота на випередження.
Як роботодавці Волині сприймають таку методику роботи, адже всі звикли, що Управління Держпраці – контролюючий орган?
Антуан де Сент-Екзюпері казав, якщо хочеш, щоб робітники збудували корабель, не наказуй їм йти в ліс та заготовляти дерево, зроби так, щоб вони полюбили море. Так і у нашій ситуації, суб’єкти господарювання починають розуміти, що роз’яснення та консультації дають можливість оцінити ситуацію у себе на підприємстві з точки зору правильності закону, усунути порушення та виправити недоліки. Можливо такий процес впливу на свідомість людей не зовсім простий, але надійний.
Уже доброю традицією стало, що керівництво підприємств з власної ініціативи запрошує посадових осіб Управління для участі у семінарах, лекціях, круглих столах. Мова йде про керівників, які розуміють, що краще спрацювати на випередження.
Така робота проводиться для роботодавців, а не для Управління, заради їхніх потреб та інтересів піднімаються для обговорення важливі питання, надаються роз’яснення. Здебільшого, розуміння є.
Наскільки дієвим та результативним є проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи в питанні додержання законодавства про працю?
По-різному. Хоча загалом інформація доходить до слухача. Приміром, було проведено ряд семінарів для директорів шкіл з метою надання роз’яснень щодо змін у трудовому законодавстві України. Після таких заходів до інспекторів Управління звертаються бухгалтерські працівники відносно правильності ведення обліку робочого часу та правильності нарахування і виплати заробітної плати.
Доброю традицією стало проведення семінар-нарад спільно з Асоціацією платників податків у Волинській області. Заходи спрямовані на широке коло слухачів. Також нещодавно проведено великий семінар для працівників сільськогосподарської галузі. Були цікаві випадки. На семінарі люди отримують нову інформацію, а приїхавши на своє робоче місце, бачать, що у роботі допускають помилки, які суперечать законодавству України. Згодом телефонують до інспекторів з проханням проаналізувати, або ж просто переглянути правильність їхньої роботи. Ось і превентивність, тобто випередження, спрямоване на виправлення помилок до приходу на підприємство головного державного інспектора, але уже з перевіркою.
Значну роль відіграє розмір штрафних санкцій за порушення законодавства про працю. Всі чудово розуміють, що штрафи великі. Але ж ніхто не заважає суб’єктам господарювання працювати в рамках закону, вести бізнес не в тіні, а прозоро, виплачувати заробітну плату не в конвертах, а легально, тобто направити бізнес в законне русло.
Варто відмітити, що є підприємства, які після проведення превентивних заходів значно покращили свою діяльність у питаннях нарахування та виплати заробітної плати, ведення достовірного обліку робочого часу та інше. Це СВК «Перлина Турії», Любомльська районна клінічна лікарня, СГПП «Довіра», Горохівське транспортне підприємство та інші.
Чи можна говорити про результативність превентивної роботи в питаннях промислової безпеки та охорони праці?
Спочатку слід провести розмежування між роз’яснювальною роботою з питань додержання законодавства про працю та з питань охорони праці. Якщо в першому випадку мова йде про великі штрафні санкції, то в питанні охорони праці – збереження життя та здоров’я людей. І зрозуміло, в питаннях промбезпеки та охорони праці слід підходити глобальніше. Можливо банально прозвучить, але якщо всі проведені семінари та наради вбережуть працівника від каліцтва чи смерті, значить ми працюємо не даремно.
Питання промислової безпеки не є простими, вимагають особливої уваги. Аналогічно на законодавчому рівні відбуваються зміни, вносяться поправки до законів, про які необхідно інформувати. В питаннях, які стосуються життя та здоров’я людей, ми зобов’язані працювати на випередження. Ну, а якщо суб’єкт господарювання і після роз’яснення не розуміє і не вживає заходів для усунення існуючих загроз, то не потрібно нарікати на результати перевірок.
Яким чином доноситься інформація?
Звичайно, шляхом проведення тих самих семінарів, нарад, навчання, інше. Також запровадили роботу в інформаційно-консультативних пунктах, де консультації з охорони праці надають не лише представники Управління, а й Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та представники районних державних адміністрацій. Здебільшого звертаються підприємці районів за роз’ясненнями щодо вимог нормативно-правових актів з охорони праці, цікавляться питаннями порядку отримання документів дозвільного характеру на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Нагадаємо, що інформаційно-консультативні пункти створено з метою допомогти суб’єктам господарювання агропромислового комплексу та соціально-культурної сфери працювати над поліпшенням культури безпечного виконання робіт у цих сферах.
Ще варто згадати про роботу районних філій ПАТ «Волиньобленерго», в яких один раз в місяць проводиться день охорони праці. Як правило, це відбувається у формі семінарів для інженерно-технічних працівників за участі галузевого інспектора Управління.
Загалом, протягом робочого тижня йдуть громадяни за простими консультаціями з питань правильності ведення документації з охорони праці, періодичності проходження навчання, правильності проведення інструктажів, інше.
Ще є випадки, коли керівництво підприємств звертається з листом до Управління з проханням направити державного інспектора для надання консультативної допомоги. Ті, хто дбають про безпеку на виробництві, вважають, що інспектор «професійним оком» швидше побачить порушення та допоможе виявити ризики.
Як часто проводиться превентивна робота?
Постійно. Це при тому, що проведення перевірок ніхто не відміняв. Як правило, якщо інспектор має вільний день від участі у перевірці, який ми називаємо «вікно», він бере участь у превентивній роботі.
Протягом 2016 року посадовими особами Волинського Управління Держпраці проведено більше 600 превентивних заходів. Висвітлювалися питання різного напрямку: поліпшення стану охорони праці в галузях житлово-комунального, газового господарства, енергетиці; правила безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, ліфтів та посудин, що працюють під тиском; проблематика питань в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері; питання легалізації трудових відносин; праця неповнолітніх та інвалідів; трудові права військовозобов’язаних; питання додержання законодавства про працю в частині надання пільг та компенсацій за роботу в несприятливих умовах та вимоги до проведення атестації робочих місць; актуальні питання у сфері правового регулювання охорони праці; питання профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу в сфері праці та питання дискримінації та стигматизації ВІЛ-інфікованих та членів їх сімей.
А чи видно результат і яким чином?
Результат видно, перш за все, під час проведення перевірок. Мається на увазі наступне – якщо суб’єкт господарювання час від часу звертається до Управління за консультативною допомогою, якщо представники підприємства беруть участь у семінарах та нарадах, то під час проведення перевірок кількість виявлених порушень менша. Звісно, порушення є, бездоганного виробничого процесу не буває, проте різниця полягає в тому, наскільки грубі ці порушення та яка їх кількість.
Посадові особи Управління як працювали у цьому напрямку, так і працюватимуть. А вибір лишається за суб’єктом господарювання – потрібна йому кваліфікована консультативна допомога, чи ні.
Матеріал надруковано у березневому номері журналу «Технополіс»