Неправомірна вигода, як предмет, засіб і мета корупційних правопорушень

Роз*яснення від головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Майї Михалусь. Відповідно до  статті 1 Закону України “Про запобігання корупції”  (далі — Закон) неправомірна вигода — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

У примітці до статті 160 Кримінального Кодексу України (далі — КК), підкуп виборця, учасника референдуму, під неправомірною вигодою слід розуміти кошти, чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує три відсотки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на це підстав.

Крім того, у примітці до статті 368 КК, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, є визначення неправомірної вигоди в значному, великому й особливо великих розмірах, яке має значення тільки для цієї статті.

Розмір неправомірної вигоди для кваліфікації за статтями КК, що передбачають її обіцянку, пропозицію, надання, прийняття обіцянки/пропозиції, одержання, прохання, вимагання, не має значення. Проте, не виключено можливість застосування стосовно зазначених діянь ч.2 ст.11 КК — щодо малозначності.

Відповідно до ст.192 Цивільного Кодексу України (далі — ЦК) грошима (грошовими коштами) є гривня й іноземна валюта.

Відповідно до Закону України “Про валюту і валютні операції” поняття “валютні цінності” означає, зокрема:

1) національна валюта (гривня):

а) грошові знаки грошової одиниці України — гривні у вигляді банкнот, монет, у тому числі обігових, пам’ятних та ювілейних монет, і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;

б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у гривні;

в) електронні гроші, номіновані у гривні;

2) іноземна валюта:

а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;

б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті;

в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах;

3) банківські метали:

термін «банківські метали» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».

Майно взагалі — це окрема річ або сукупність речей, які є об’єктом права власності й можуть бути предметом різних цивільно-правових (купівлі-продажу, дарування, найму тощо), так само, як і господарсько-правових (поставки, енергопостачання тощо) договорів; у цивільному праві майном як особливим об’єктом уважаються також майнові права та обов’язки.

Переваги — це додаткові матеріальні чи інші вигоди, які суб’єкт має порівняно з іншими, які ставлять його в нерівне становище з іншими особами.

Переваги можуть полягати, зокрема, у праві на позачергове одержання матеріальних благ чи послуг або пільг, які належать особі за законом.

Пільги є частиною переваг, загалом, пільги — це звільнення різних категорій осіб від певних обов’язків, або, іншими словами, надання додаткових можливостей майнового чи немайнового характеру. Майновими  є пільги, що надаються у вигляді додаткових виплат, повного або часткового звільнення окремих категорій громадян від обов’язкових платежів, а немайновими — у виді путівка для санаторно-курортного лікування тощо.

Службова особа, яка уповноважена приймати рішення про надання пільги, має можливість зловживати своїми повноваженнями на користь інших службових осіб чи їхніх близьких, зокрема в обмін на іншу неправомірну вигоду.

Відповідно до законодавства послуги — це здійснювана на замовлення споживача та з метою задоволення його особистих потреб діяльність з надання чи передачі споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага.

Серед послуг законодавство виділяє  “послуги з перевезення пасажирів та вантажів”, “фінансові послуги”,  “соціальні послуги”, “послуги в галузі охорони здоров’я”, “освітні послуги”, “послуги в закладах ресторанного господарства” тощо.

Якщо особа, вказана у ст. 3 Закону, одержала безоплатну послугу за договором, який відповідно до закону є традиційно безоплатним, як для неї, так і для будь-яких інших осіб, то ознак корупції в її діянні немає.

Проте, як неправомірна вигода може розглядатися одержання особою, зазначеною в ст. 3 Закону, безоплатної послуги за договором, який відповідно до ЦК чи іншого закону:

— є безумовно оплатним;

— хоча і може бути безоплатним, але в цьому разі не існувало підстав робити виняток щодо безоплатності для цієї особи.

Поняття нематеріальні активи  —  не означає, що йдеться про блага нематеріального характеру. Під матеріальними активами зазвичай розуміють саме майнові права та певні об’єкти права інтелектуальної власності.

                Відповідно до підпункту 138.3.4 пункту 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі — ПК) перелічені шість груп нематеріальних активів:

— права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);

               — права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

— права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

— права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

— авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

— інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

У підпункті 14.1.40. пункту 14.1 статті 14  ПК називається ще один вид нематеріального активу —  гудвіл (вартість ділової репутації).

Неправомірна вигода зазвичай має економічний або фінансовий характер, однак може бути й нематеріальною. Важливо, аби правопорушник (чи будь-яка інша особа, як-от близька особа) виявився у вигіднішому становищі, ніж перед здійсненням правопорушення, і аби таке поліпшення становища не було правомірним.

Словосполучення будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеруозначає, наприклад: більш швидкий розгляд певної справи; похвальний репортаж у пресі; прийняття на службу чи призначення на посаду без передбачених законом конкурсу чи спеціальної перевірки або шляхом порушення умов їх провеення; пригощання коштовною вечерею чи запрошення на ексклюзивний захід тощо.

Слід мати на увазі, що найширше визначення в законі поняття неправомірної вигоди практично означає і той факт, що неправомірною вигодою є також усе те, що особа одержує навзамін тій неправомірній вигоді, яку вона пропонує обіцяє чи надає.

Такою вигодою відповідно до КК також є:

— “вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи”

— “вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища”;

— “вчинення службовою особою дій чи її бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи”;

— “вчинення особою, яка надає публічні послуги, дій або її бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того , хто пропонує, обіцяє чи надає вигоду, або в інтересах третьої особи”;

— “вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”;

— “вплив на результати офіційних спортивних змагань шляхом підкупу”.

Таким чином, предметом неправомірної вигоди може бути будь-який ресурс обміну: капітал, товар, роботи, послуги, інформація, влада, лояльність тощо.