Роман Чернега: «Культура охорони праці – це створення чітко сформульованої системи прав і обов’язків»

26 квітня 2018 року у приміщенні Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» відбулася прес-конференція Голови Державної служби України з питань праці Романа Чернеги з нагоди Дня охорони праці в Україні, що відзначається 28 квітня під девізом «Захищене і здорове покоління».

У заході також взяли участь генеральний директор Директорату норм та стандартів гідної праці Мінсоцполітики Юрій Кузовой, голова СПО репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні Григорій Осовий, голова Профспілки працівників державних установ України Юрій Піжук, виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко, голова Української федерації роботодавців охорони здоров’я Володимир Симоненко, представники Міжнародної організації праці – Національний координатор проекту «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання незадекларованої праці» Софія Литвин і менеджер проекту Антоніу Сантуш, Національний координатор проекту «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці у гірничодобувній промисловості України» Ірина Пекшева, генеральний директор ДУ «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» Володимир Курпіта та завідувач сектору з охорони праці та безпеки життєдіяльності Інституту модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України Наталія Дуброва.

На початку заходу учасники вшанували пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи хвилиною мовчання.

Голова Держпраці, наголошуючи у своєму виступі на важливості реформування системи управління охороною праці, зазначив: «Культура охорони праці – це створення чітко сформульованої системи прав і обов’язків, системи відповідальності, де принцип профілактики має найвищий пріоритет». Він також навів останні статистичні дані МОП: внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань щорічно у світі гине більше 2,5 млн працівників, від несмертельних нещасних випадків, що мають серйозні наслідки для працездатності у перспективі, потерпає понад 350 млн працівників.

Стосовно ситуації в Україні Роман Чернега поінформував, що кількість нещасних випадків за 2017 рік зменшилася, але несуттєво – на 3 % порівняно з 2016 роком (4428 випадків), із смертельним наслідком – на 10 % (у 2016 році  зафіксовано 400 випадків). Основними причинами нещасних випадків є організаційні: не приділяється належна увага навчанням з охорони праці, не проводиться відповідний інструктаж працівників, не облаштовуються належно небезпечні зони виробництва тощо. Керівник Держпраці також відзначив, що 36 % у статистиці нещасних випадків припадає на дорожньо-транспортні пригоди.

У контексті збереження трудового потенціалу молодого покоління Голова Держпраці повідомив, що Україна ратифікувала низку міжнародних конвенцій, що регламентують чи забороняють роботу неповнолітніх осіб. Інспекторами Держпраці у 2017 році було виявлено 90 роботодавців, які використовували працю 178 осіб віком від 14 до 18 років. Це переважно сфера послуг, сільське господарство. Діти працювали у важких і шкідливих умовах праці, понаднормово, у вихідні, деякі з них не були офіційно оформлені.

Збереження життя і здоров’я насамперед залежить від нашого усвідомлення, що ми самі повинні дбати про свою безпеку і оточуючих, виховувати в собі культуру праці і змінювати ставлення до свого робочого місця, – підсумував Роман Чернега.

Юрій Кузовой акцентував на тому, що Міністерство соціальної політики України в питанні захисту трудових прав молодого покоління дотримується принципів директив Європейського Союзу, на яких сьогодні формується концепція реформування системи охорони праці.

Антоніу Сантуш зазначив, що один з перших документів МОП, прийнятих у рік створення організації (1919 рік) –  Конвенція № 5 свідчить про пріоритетну увагу до проблем працевлаштування дітей і молоді, адже це найбільш уразлива категорія працівників, яка недостатньо усвідомлює наявність ризиків в роботі і їх наслідки в силу своїх психофізичних особливостей. Експерт поінформував учасників про основні положення документа.

Представники соціальних партнерів підтримали думку щодо зміни суспільної свідомості у ставленні до поняття «культура праці» і наголосили на спільній відповідальності у питанні виховання і навчання молодого покоління.

Джерело інформації: Державна служба України з питань праці