Чи можна звільнити працівника з роботи в період його тимчасової непрацездатності?

Відповідь на це запитання надає завідувач сектору юридичного забезпечення Управління Держпраці у Волинській області Сергій Соколов.

            Гарантія щодо недопущення звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) закріплена в Кодексі законів про працю України (далі — КЗпПУ).

Так, відповідно до ч.3 ст. 40 КЗпПУ, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Проте, в деяких випадках працівника, можна звільнити.

По-перше, заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності не діє у випадку звільнення працівника з ініціативи роботодавця на підставі п.5 ст. 40 КЗпПУ – нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.

По-друге, заборона звільнення в період тимчасової непрацездатності не діє у випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності стосується як передбачених статтями  40,  41(1)  КЗпП,  так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з  ініціативи  власника  або  уповноваженого ним органу. При цьому маються  на  увазі  щорічні,  а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.
Розірвання трудового договору  з  ініціативи  власника  або уповноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо в  день  звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Це зумовлено тим, що ст. 7 КЗпПУ передбачає можливість встановленння законодавством додаткових підстав звільнення працівників, у тому числі і з ініціативи роботодавця.

Щодо звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності з власної ініціативи, чинне законодавство не містить жодного обмеження.