Чому варто працювати легально

Питання легалізації праці знаходиться на постійному контролі у Держпраці України та її територіальних органів і впродовж довгого періоду є одним з пріоритетів у роботі.

У чому полягає важливість цієї проблеми? Чи вдається побороти «тіньову зайнятість» на Волині? Які методи роботи з суб’єктами господарювання та працівниками є найбільш ефективними? Про це та інше поговоримо з заступником начальника Управління Держпраці у Волинській області Ігорем Кузьмінським.

Ігоре Ігоровичу, чому питання легальної праці настільки гостро стоїть у нашому суспільстві?

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину нашої держави право на працю, тобто, кожен має можливість заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати.

Проте тут виникає проблема. З однієї сторони, роботодавці всіляко ігнорують конституційні норми, намагаючись обійти закон, і, тим самим, змушують працівників виконувати роботи нелегально і отримувати заробітну плату «у конверті».

Інша сторона медалі – дії працівника. Зазвичай, наймані особи не вимагають від роботодавців укладання трудових договорів. На жаль, переважна більшість вважає для себе це вигідним кроком. Хоча я б посперечався з цього приводу.

Як ви гадаєте, чому складається така ситуація, адже кожна сторона реально оцінює ризики?

Звісно, оцінює. Тут спрацьовує чисто психологічний фактор, тобто кожен шукає для себе вигідні моменти. Роботодавців трохи страшать великі штрафні санкції за порушення чинного трудового законодавства про працю. Проте, видно, не настільки страшать, щоб легально оформити всіх працівників на своєму підприємстві, яким би воно не було.

Знову ж таки, наймані працівники шукають вигоди для себе. Розумію, що це цілком природно, проте здебільшого за тимчасовою вигодою для себе і своєї сім’ї, люди втрачають набагато більше.

На цю тему багато написано, озвучено у засобах масової інформації та оприлюднено на офіційних сайт регіональних управлінь Держпраці. Але це питання буде доти актуальним, доки хоч один працівник отримуватиме заробітну плату «у конверті».

Які методи роботи з суб’єктами господарювання та найманими працівниками є найбільш ефективними в контексті цього питання?

Вважаю за потрібне, сконцентрувати увагу не на притягненні до адміністративної відповідальності та на штрафах за виявлені порушення, а на проведенні превентивної роботи.

Як показує практика, інформаційно-роз’яснювальна діяльність та надання консультацій роботодавцям та працівникам дають свої плоди. Посадові особи Управління Держпраці у Волинській області проводять семінари, наради, круглі столи, на яких обговорюються питання легалізації праці. Звісно, піднімаються не лише питання введення в законне русло трудових відносин, а й ряд інших. Приміром, виплата заробітної плати не нижче мінімального розміру, що є державною соціальною гарантією, вчасно виплачена зарплата, нарахування та багато інших моментів. Проте, на кожному заході йдеться про необхідність офіційного оформлення трудових відносин.

У минулому році інспекторами відділу додержання законодавства про праці, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління було проведено майже 300 заходів з метою надання інформаційно-роз’яснювальної та консультативної допомоги.

Це робота і в районних центрах зайнятості, і виїзні наради, семінари, круглі столи… Варто зауважити, що роботодавці, які отримують кваліфіковану консультацію, таки спрямовують свої зусилля у законне русло, оформляють працівників на роботу, укладають трудові договори, телефонують до інспекторів для отримання консультацій відносно подальших дій.

Тобто, контакт налагоджується. Багато суб’єктів господарювання починають розуміти, що краще і вигідніше звернутися за консультативною допомогою, аніж чекати приходу інспектора для проведення інспекційного відвідування. Радує, що є розуміння того, що такі заходи проводяться, в першу чергу, саме для роботодавців.

Чи можна говорити про конкретні результати проведення превентивної роботи?

Про це треба говорити і ставити порушникам законодавства у приклад тих роботодавців, хто дослухався і зробив правильні висновки.

Звісно, наша область є однією з найменших в Україні, тому у порівнянні з іншими регіонами, можливо, результати нашої роботи не такі великі, проте вони є.

Для прикладу, шляхом проведення превентивної роботи у минулому році встановлено, що 130 роботодавців, використовували найману працю без укладання трудових договорів. У цих 130-ти роботодавців працювало 336 працівників, які отримували зарплату «у конверті». На сьогоднішній день з цими працівниками оформлено трудові відносини.

А відносно конкретних прикладів?

Гаразд. Головний державний інспектор Управління Сергій Невмержицький, який, до слова, не так давно працює в Управлінні і є учасником антитерористичної операції на сході України, провів нараду з керівництвом ТОВ «Торговий дім «Аванта». Надав роз’яснення вимог Кодексу Законів про Працю України, зупинився на строках виплати заробітної плати, на питанні тарифної системи оплати праці, інше.

У результаті проведеного заходу (згідно даних реєстру повідомлень державної фіскальної служби), керівництво ТОВ «Торговий дім «Аванта» офіційно працевлаштувало 16 працівників.

Оксана Корчмарчук, головний державний інспектор, провела інспекційне відвідування у фізичної особи підприємця у Ківерцівському районі. Суб’єкт господарювання отримав роз’яснення  вимог законодавства про працю. Інспектор наголосила на відповідальності за порушення чинного законодавства, зокрема, у випадку допуску працівника до роботи без оформлення трудових відносин.

Результат інспекційного відвідування – підприємець оформив трудові відносини з працівником, взявши його на посаду продавця-консультанта з випробувальним терміном три місяці.

У минулому році до Управління надійшло звернення від жительки смт. Любешів щодо порушення трудового законодавства підприємцем, у якого вона працювала в магазині «Меблі». Заявниця наголошувала на невиплаті їй компенсації за невикористану відпустку.

Посадові особи Управління провели інспекційне відвідування, під час якого надали фізичній особі підприємцю роз’яснення законодавства про працю в частині порядку надання щорічної відпустки, нарахування та виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні, порядку нарахування та строків виплати заробітної плати.

Підприємцю було детально роз’яснено вимоги працевлаштування працівників, ознайомлено з порядком укладання трудових договорів між працівником і власником підприємства. Роз’яснено і відповідальність за порушення законодавства про працю.

Отож, за результатом проведеної роботи, підприємець виплатив заявниці грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, а також оформив трудові відносини з іншими працівниками.

Стає зрозуміло, що робота ведеться не лише у Луцьку, а й по всій області.

Так. От приміром у місті Нововолинську у кінці вересня минулого року головний державний інспектор Олена Полозкова провела бліц-навчання для 23 роботодавців міста.

За результатом проведеного інформаційно-роз’яснювального заходу роботодавці, які були присутні на бліц-навчанні, починаючи з жовтня місяця почали інтенсивно укладати трудові договори з найманими працівниками. За даними реєстру повідомлень державної фіскальної служби укладено 30 договорів, зокрема, тими роботодавцями, які відвідали захід.

Інспектор роз’яснила присутнім вимоги Кодексу Законів про Працю України, зокрема, наголосивши на необхідності  укладання трудових договорів з найманими працівниками, оформленні наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомленні органів фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Чи завжди є таке розуміння необхідності дотримання законодавства про працю зі сторони суб’єктів господарювання?

На жаль, ні. Розуміння є, але не завжди.

Розпорядженням Луцького міського голови створено робочу групу з питань легалізації тіньової зайнятості та заробітної плати найманих працівників (№555 від 17.10.2017).

До складу робочої групи увійшли представники Управління Держпраці у Волинській області, ГУ Державної фіскальної служби, Луцької міської ради, Луцького відділу поліції та міського центру зайнятості.

Члени робочої групи надають роз’яснення законодавства з питань праці роботодавцям та працівникам торгівельних центрів, магазинів та ринків. Наголошують на соціальних ризиках для громадян, які не легалізують свою зайнятість, також інформують про відповідальність у випадках використання не задекларованої праці. На ринках та в торгівельних центрах роздають роздруковані заздалегідь інформаційні листівки з необхідною інформацією.

Я б не сказав, що результату роботи членів робочої групи немає. Звісно, є. Після отримання консультацій багато роботодавців оформляють належним чином трудові відносини з працівниками. Проте, не завжди. У цьому напрямку робота продовжується, адже є над чим працювати.

Чого позбавляє себе працівник, погоджуючись на виконання трудових обов’язків без належного їх оформлення?

Працюючи легально, кожен працівник є соціально захищеним. Відсутність належно оформлених трудових відносин позбавляє працівника трудового та страхового стажу.

Ризики, з якими у майбутньому зіткнеться наймана особа, яка не наполягла на легалізації своєї праці, обов’язково виникнуть і про це потрібно наголошувати зі всіх доступних ресурсів, аби достукатися до кожного.

Перелік тих важливих речей, яких працівник буде позбавлений, великий: захист від незаконного звільнення; гарантія виплати заробітної плати двічі на місяць; право на оплату листа непрацездатності; отримання вихідної допомоги у разі звільнення з ініціативи роботодавця; право на щорічну основну відпустку не менше 24 календарних днів, соціальну відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а також додаткові відпустки, передбачені Законом України «Про відпустки»; соціальних послуг та виплат у разі настання нещасного випадку під час виконання трудових обов’язків чи професійного захворювання.

Хотів би детальніше зупинитися на питанні настання нещасного випадку. Якщо працівник погодився працювати неофіційно, то він повинен розуміти, що у разі настання нещасного випадку на виробництві він буде позбавлений права на виплати. Тут варто згадати і про випадок смерті працівника, також про вірогідність набути професійне захворювання. Втрачає сам працівник, його сім’я, неповнолітні діти, адже довести факт трудових відносин та виконання людиною посадових обов’язків саме на тому підприємстві, повірте, як показує практика, вкрай важко, а то й неможливо.

Ще одне – такі громадяни не захищені від незаконного звільнення. Доволі багато надходить звернень від громадян області, котрі запевняють, що їх звільнили, порушивши законодавство про працю. Кожен може уявити, як нинішнього часу залишитися без роботи. Працівнику, який працював без належного оформлення трудових відносин, надзвичайно проблематично довести свої права.

Знову ж таки, якщо наймані особи настільки старанно вираховують для себе вигоди нелегального працевлаштування, то я особисто абсолютно не розумію, чому вони свідомо йдуть на позбавлення себе соціальних гарантій.

Адже життя непередбачуване і, те, що сьогодні для когось є не настільки важливим показником, взавтра може перетворитися на велику проблему.

Хочу звернутися і до роботодавців – не ризикуйте, не чекайте приходу інспектора, а вже сьогодні введіть свій бізнес у законне русло. Також подумайте про наслідки, як для найманих працівників, яких ви берете на роботу, та про наслідки для себе – штрафні санкції з нового року знову зросли, отож чи варто зволікати?

Ясна річ, що і для суспільства вцілому таке явище, як «тіньова» зайнятість, несе свої негативні результати?

Авжеж. Це і ненадходження податків до місцевих бюджетів, які можна спрямувати на вирішення соціальних потреб громадян та на реалізацію програм соціально-економічного розвитку. Це і нестабільність та невпевненість у майбутньому кожного неофіційно оформленого працівника, наприклад, відсутність належного розміру пенсій. Це і не наповнення фондів соціального страхування. Перелік можна до безкінечності продовжувати.

А в чому ж причина?

Думаю, ми так просто звикли. Ось приміром, моя знайома, якій поверх п’ятдесяти п’яти років, має загальний трудовий стаж приблизно 10-15 років. Звісно, вона почала бідкатись відносно майбутньої пенсій, нарікати на державу і несправедливість.

І знову ж таки повторюсь – ми так звикли. Ми звикли, що хтось нам постійно щось винен, особливо держава. Люди звикли бути невдоволені відносно відсутності реформ і, як не парадоксально, відносно їх проведення.

Час виходити зі стану, назвемо його так, — «постійного невдоволення», і починати самим щось робити. Якщо кожен свідомо почне змінювати щось на краще, то, я переконаний, зміниться і наша країна, і рівень життя людей.

Розмовляла Наталія Чайковська

Матеріал надруковано у журналі «Технополіс» (№2 лютий).