Уже тиждень, як Волинське Управління Держпраці має нового керівника, перед яким поставлено конкретні завдання – зменшення рівня виробничого травматизму, зниження показників заборгованості із заробітної плати та введення заробітної плати в легальне русло. Чому саме такі завдання? По-перше, рівень травматизму на Волині досяг критичної точки – 10 смертей. По-друге, більше 10 млн. грн.. становить заборгованість із заробітної плати підприємств працівникам, що для такої невеликої області, як Волинська, є неприйнятним. І по-третє, заробітна плата «в конвертах» не є секретом, як для керівників підприємств, так і для працівників.
Отож, чого очікувати суб’єктам господарювання Волині? Які кроки чекати від нового керівника контролюючого органу? Про це розповість Ростислав Стасько, начальник Управління Держпраці у Волинській області.
Ростиславе Богдановичу, не секрет, що питання охорони праці та дотримання законодавства про працю для Вас є новою сферою діяльності. З чого плануєте розпочати?
В першу чергу, це публічна діяльність. Плануємо розпочати активну інформаційну роботу на підприємствах, установах та організаціях області, проводити зустрічі з трудовими колективами, до яких залучати органи влади та ЗМІ. Перед інспектором Управління поставлено завдання – покращення якості проведення перевірок, а не збільшення їх кількості. Спрямовуємо зусилля на організацію роз’яснювальної роботи, на попередження виникнення можливих ризиків, а не просто на кількість накладених штрафних санкції. Якщо у інспектора, який здійснює нагляд на підприємствах конкретно визначеної галузі трапляються нещасні випадки, то постає питання у ефективності роботи такого працівника.
Яким чином можна вплинути на рівень травматизму на підприємствах області?
На жаль, Волинь посідає одне з перших місць в Україні за динамікою росту травматизму. Найбільшу увагу потрібно приділяти підприємствам, які виконують роботи підвищеної небезпеки. Звісно, перевірки будуть проводитися, але паралельно з профілактичною роботою. Я, як начальник Управління, заступники, начальники відділів будемо налагоджувати прямий контакт з керівниками підприємств. Це можна назвати роботою на випередження. Адже розслідування нещасних випадків – це дії по факту. Випадок стався, людина загинула.
Надалі на колегіях Управління будемо заслуховувати керівників підприємств, установ та організацій, на яких проведено перевірки, або ж які допустили настання нещасного випадку. Мета таких кроків полягає у виявленні ризиків та недопущенні травмування працівників у майбутньому, як на цьому підприємстві, так і на інших.
Для прикладу. Згідно ст. 19 ЗУ «Про охорону праці», підприємства або фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, повинні витрачати на охорону праці не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік. Звісно, є такі підприємства, які витрачають в рази більше. Але є і інші, котрі, взагалі, оминають виконання цієї статті.
Отож, будемо роз’яснювати.
Які запровадите кроки в роботі з виявлення підприємств-боржників із виплати заробітної плати?
Робота з такими підприємствами – одне з ключових завдань Управління. Питання буде стояти гостро. Людина повинна отримувати заробітну плату своєчасно і в повному обсязі. Компромісних вирішень з керівниками не буде. Звертаюся до працівників підприємств області: ви завжди можете звернутися до Управління із заявою.
Звісно, питання заборгованості гірникам області потрібно вирішувати на найвищому державному рівні. Це питання на контролі і в голови Волинської облдержадміністрації, і в Голови Держпраці України. А заборгованість гірникам становить левову частку у цих 10 млн.грн. по області.
Відповідальність за виявлені порушення трудового законодавства передбачено Кодексом законів про працю України. Не маю наміру залякувати, але суб’єктам господарювання є над чим подумати, адже з березня цього року введено нові штрафні санкції.
Наприклад, розмір штрафу – 30 мінімальних заробітних плат на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого воно скоєно. Про які порушення йде мова? Це допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час, але фактичне виконання роботи ним протягом повного робочого часу та виплата заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску та податків. Отож, іноді розмір штрафу сягає більше 40 тис. грн..
Як плануєте боротися з проблемою легального працевлаштування?
Зрозуміло, що штрафні санкції не маленькі. Але на це є свої причини. Заробітна плата повинна бути прозорою, а якщо хтось чинить по-іншому – для того й проводяться перевірки.
Зарплати потрібно «вивести з тіні», адже це не тільки наповнення бюджету держави, це гарантії для кожного громадянина. Працівник, який отримує офіційно мінімальну заробітну плату, а решту «в конверті» ризикує залишитися з мінімальною пенсією. Люди повинні розуміти, що від розміру їхньої зарплати залежить розмір лікарняних, відпускних виплат. А порушник закону повинен проаналізувати – чи готовий він сплатити штраф такого розміру у випадку виявлення порушень.
Як Ви вважаєте, чому суб’єкти господарювання допускають стільки порушень в питаннях охорони праці та в питаннях дотримання законодавства про працю?
Певно, важливу роль відіграв період мораторію на проведення перевірок, коли контролюючі органи не мали права перевіряти. І, скажімо так, бізнесові структури розслабилися. Ніхто не контролює, не карає, не потрібно нести відповідальність, тоді для чого ж прикладати зусилля.
Хоча період мораторію – це було, свого роду, зелене світло для бізнесу, період виправлення помилок, вдосконалення роботи та усунення порушень. Для контролюючих органів, це був період превентивної роботи, профілактичних та роз’яснювальних дій. Але цим шансом скористалися одиниці. Держава пішла на зустріч суб’єктам господарювання, вони мали реальний шанс ввести зарплати в легальне русло, оформити трудові відносини, проте зворотного ефекту держава не отримала.
Хочу звернутися до суб’єктів господарювання – час розслаблених дій закінчився. Дійте згідно чинного законодавства України, не чекаючи інспектора.