Основними несприятливими факторами на робочих місцях у вугільних шахтах є: висока запиленість повітря, виділення шкідливих газів метану, вуглекислоти, окису вуглецю, сірчистого газу, окислів азоту, шум і вібрація, несприятливий мікроклімат, температура повітря досягає 27-38ºС, а відносна вологість – 96-100%, тяжка фізична праця, змушена робоча поза.
Найбільш важливими формами професійних захворювань у шахтарів є пневмоконіоз і пиловий бронхіт, вібраційна хвороба, хвороби опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, сенсоневральна приглухуватість
Пил є головною виробничою шкідливістю в гірничодобувній галузі. Наприклад, під час сухого буріння без пиловловлювання кількість пилу в 1 м3 повітря може досягати 500—3000 мг, а під час подрібнення вугілля в умовах незадовільної вентиляції кількість пилу може досягати 50—400 мг.
Хімічний склад пилу визначає його біологічну активність, зокрема, фібриногенну, алергенну, токсичну та подразнювальну дію. Наприклад, фібриногенність пилу залежить від вмісту в ньому кремнію діоксиду (Si02)
Пневмоконіоз (від грец. pneumon — легеня, konis — пил) — це хронічне професійне пилове захворювання легенів. Характерною його рисою є розвиток фіброзних змін унаслідок інгаляційної дії фіброгенних виробничих аерозолів
Заходи, спрямовані на профілактику пневмоконіозів та інших пилових захворювань, належать насамперед до раціоналізації технологічного процесу з метою ліквідації причин надходження пилу в повітря. Важливе значення має застосування вологого способу подрібнення, розмелення та змішування матеріалів. Так, наприклад, під час сухого буріння в повітрі виявляють 2100 мг пилу на 1 м3, а під час вологого — 4,2 мг/м3. Ефективним заходом є механізація всіх пилових процесів на виробництві та накриття устаткування, що виділяє пил, з організацією відсмоктування повітря. Потрібна також заміна матеріалів, які містять кварц, на матеріали без нього. У боротьбі з пилом, газоподібними і пароподібними речовинами велику роль відіграє механічна вентиляція. Завдяки використанню належних систем вентиляції та витяжок значно знижено ризик захворювання на пневмоконіоз.
Обладнання гірничопрохідних машин поглиначами шуму та дотримання відповідних заходів захисту дають змогу запобігти випадкам професійної глухоти.
До індивідуальних заходів профілактики належать постачання робітників спецодягом, захисними окулярами, а також дотримання правил особистої гігієни — заміна одягу та натільної білизни після закінчення роботи, щоденне прийняття душу тощо.
Медико-профілактичні заходи передбачають проведення у встановлені терміни медичних оглядів робітників, які працюють у галузі видобутку руди, що містить кварц, на формувальних та обрубно-очисних роботах та з піскоструйними апаратами тощо. Осіб з діагнозом силікозу потрібно перевести на роботу, яка не пов’язана з дією пилу.
Відділ з питань гігієни праці Управління Держпраці у Волинській області