Чи може роботодавець відмовити працівнику у наданні відпустки під час дії воєнного стану?

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану).

 

Всім іншим працівникам, як у мирний час так і під час дії воєнного стану, може бути відмовлено у наданні тільки тих відпусток, надання яких здійснюється за угодою між працівником і роботодавцем.

 

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

Період надання щорічної відпустки узгоджується між працівником і роботодавцем і визначається графіком відпусток (ст. 79 КЗпП).

 

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, тобто роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки поза строками, визначеними графіком відпусток.

 

Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

 

Таким чином, роботодавець не може відмовити працівникам, які не залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, у наданні відпусток, надання яких здійснюється в обов’язковому порядку.

 

Більше інформації та рекомендацій щодо трудових відносини у період воєнного стану за посиланням https://cutt.ly/OLqLOJ7   та на сайті Держпраці: https://pratsia.in.ua/ .